- розчісування
- —————————————————————————————розчі́суванняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розчісування — я, с. Дія за знач. розчісувати … Український тлумачний словник
гребінець — нця/, ч. 1) Довгаста пластинка з зубцями (з одного чи двох боків) для розчісування або скріплення волосся і прикрашення жіночої зачіски. 2) Зменш. пестл. до гребінь 3 5). 3) мн. Рогові бахромки, які відростають до зими по краях пальців лап птахів … Український тлумачний словник
гребінка — и, ж. 1) Довгаста пластинка з зубцями для розчісування волосся, куделі і т. ін. 2) Пристрій чи інструмент у вигляді довгастої пластинки з рядом зубців на один бік … Український тлумачний словник
дергавка — дергі/вка, и, ж., зах. Щітка для розчісування конопель … Український тлумачний словник
дряпа — и, ж., зах. Дротяна нерухома щітка для розчісування об неї вовни … Український тлумачний словник
екскоріація — ї, ж., мед. Поверхневий дефект шкіри, який виникає внаслідок розчісування, за механічних ушкоджень тощо … Український тлумачний словник
крамплі — і/в, мн., зах. Дерев яна щітка для розчісування вовни … Український тлумачний словник
прядивочесальний — а, е. Який використовується для розчісування прядива, признач. для цього … Український тлумачний словник
чесалка — и, ж., текст. Знаряддя для чесання, розчісування прядива, вовни тощо … Український тлумачний словник
чесальний — а, е, текст. Признач. для чесання, розчісування прядива, вовни тощо … Український тлумачний словник